Зірка остання

Чуєш?-
Скрипаль вже пішов…
Бачиш?-
Зірка дотліла остання…
Я шукав усю ніч, - не знайшов
В поцілунках ні крихти кохання…

Розумію тебе. Досить слів.
Цвіт конвалії - цвіт не осінній;
Світло серця твого стало тінню
За стіною дощів та вітрів…

Ніч скінчилась. Велика, німа.
Ранок знає, чого нам не треба.
Мабуть, знав це і дивний скрипаль,
Той, що грав нам всю ніч просто  неба…

Але він вже пішов. Назавжди.
Назавжди стліла зірка остання…
Мов та ніч, назавжди у тумані
Згинеш й ти…
стихи читает автор

Похожие публикации:


Метки: ,
Опубликовано: 22.11.07 в 20:12 в Моя поэзия (аудио-записи), Моя поэзия (тексты)
До этого написано: Но все отчаянье оплачено
После этого написано: Если убивать себя так быстро